дорослих особин і не відповідають характеристикам класу комах. Прикладом можуть бути деякі літаючі личинки комах, у яких відсутні ноги, вусики або видимий поділ тіла.
Одними із паразитів, що завдають значних проблем у птахівництві є Червоні кліщі (Dermanyssus gallinae) – їх називають кліщами, але це помилкова назва, оскільки нічого спільного з людськими кліщами у них немає. Червоні кліщі не є комахами, це павукоподібні арахніди. Це означає, що їм потрібно тварина-господар, за рахунок якого вони харчуються, а інакше вони не здатні виживати. Вони уражають домашню птицю, птицю на великих птахофабриках, дику птицю і рідше - деяких ссавців.

Червоні кліщі не люблять світла і активно його уникають.

Тіло кліщів, представників класу павукоподібних, відрізняється від будови комах, воно складається всього з двох частин. Передня частина називається просома, а задня частина - опістосома. Просома і опістосома (нерухомо) зчленовані між собою, а тіло кліщів зверху покрито суцільним спинним панциром. Саме тому, складається враження, що в складі тіла кліща всього одна частина.

Біологічний цикл червоних кліщів включає ті ж стадії, що і цикли комах:

• яйця,
• личинки,
• лялечки
• дорослі особини.

Слід врахувати, що за однією личинковою стадією, як правило, йдуть дві стадії розвитку лялечки:

• протонімфа,
• дейтонімфа.

Прийоми їжі шляхом висмоктування крові обов'язкові для здійснення переходу від стадії лялечки 1 до лялечки 2, вони ж необхідні для здійснення перетворення на дорослу особину, і нарешті їду через висмоктування крові також необхідно, щоб зробити відкладання яєць.

Іншими словами, якщо немає тварини-господаря, відповідно немає можливості для прийому їжі за допомогою висмоктування крові, тоді не буде і умов для репродукції виду. Червоні кліщі вражають тварин-носіїв, щоб присмоктатися і харчуватися кров'ю, потім відчіплюються і залишають їх до наступного годування кров'ю. В інтервалах між годуванням червоні кліщі ховаються в темних закутках і тріщинах стін, кліток, годівниць тощо.

Червоний кліщ може витримати аж до 9 місяців без харчування, він просто буде перебувати в латентному, прихованому стані на тій стадії розвитку, якої він встиг досягти, ховаючись в темному кутку.

Якої шкоди можуть завдавати червоні кліщі?

Наявність червоних кліщів у тваринницьких приміщеннях призводить до виникнення нервозності у домашньої птиці, її агресивної поведінки, втрати продуктивності. Укуси викликають роздратування і, як наслідок, - тварини піддаються стресу, у них спостерігаються часті випорожнення, постійний свербіж, починають більш агресивно поводитися по відношенню одні до одних. Множинні укуси навіть можуть викликати анемію, що в окремих випадках, при загостренні захворювання може призводити до загибелі домашньої птиці, особливо серед молодих особин. Все це призводить до падіння кількості знесених яєць і до втрати їх якості.

Боротьба з червоними кліщами ведеться за допомогою інсектицидних засобів, призначених для знищення дорослих особин: адультицидів, бажано в порожніх приміщеннях і в усіх без винятку куточках.

Важливим у боротьбі із зовнішніми паразитами та мухами, які використовують сьогодні для безпосередньої обробки домашніх курей, підстилки або інвентаря є:

• синтетичні піретроїди,
• фосфорорганічні сполуки,
• карбонат 
• піретроїдні інсектициди.

Слід пам’ятати, що використання старих неорганічних інсектицидів, таких як сірка і вапно, є малоефективним. Серед сучасних інсектицидів ефективний є піретрин, механіз дії якого спрямований на порушення обміну кальцію в синапсах і натрієво-калієвих каналів паразитів, уражаючи центральну і периферичну нервові системи комах.

Заборонені до використання для домашніх птахів і в пташниках препарати на основі хлорованого вуглеводню. Це обумовлено тим, що вони накопичуються в яйцях і м'ясі. Ні в якому разі в приміщеннях для птиці, складах де зберігається зерно не можна застосовувати препарати, що містять бензол, гексахлорид, токсафен, хлордан, алдрин, дієлдрин або гептахлор.

Важливою частиною будь-якої програми боротьби з шкідниками є програма біобезпеки на господарстві, яка передбачає комплекс заходів по знищенні різноманітних патогенів – вірусів, мікроорганізмів та грибів і їх спор. Якщо говорити про застосування інсектицидних препаратів, то на сьогодні їх випускають у вигляді розчинних порошків та готових до використання суспензій. При роботі з інсектицидами необхідно дотримуватися правил біозахисту і не допускати забруднення корму та води. Необхідно також дотримуватися вказівок та інструкцій виробника, щоб не перевищити допустиму кількість інсектициду до застосування.

Ключ успішного застосування інсектициду і забезпечення контролю - потрапляння його в місця безпосереднього проживання паразитів. При обприскуванні кожна птиця повинна підлягати ретельній обробці - бути мокрою до шкірних покривів, а в пташниках повинні оброблятися усі можливі місця проживання паразитів. Кращим методом обробки курей-несучок, яких вирощують в клітках, є аерозольна обробка препаратом під високим тиском. Якщо після обробки в приміщеннях залишаються червоні кліщі, то для повного очищення необхідно провести повторну обробку.

Експериментальне дослідження щодо ефективності препарату ALFASECT проводили у пташнику з багаторівневою системою утримання птиці, де розміщувалось 7000 курей породи Lohmann. Багаторівнева система складалася з металевої конструкції, металевих ярусів, пластикових планок і поїлок, годівниць, укріплених муфтами, що фіксували верхні металеві яруси. У пташниках здійснювалася програма зміни дня і ночі. Циркуляція повітря регулювалася настінними вентиляторами, настінними впускними клапанами і повітроводами. Середня температура в пташнику становила 18 ± 2 °C, але в літній час вона була вищою: від дня 120 до дня 155 температура становила 22 ± 2 °C; з дня 156 до дня 225 температура становила 26 ± 4 °C.

Після заселення птиці ветеринарні лікарі регулярно оглядали птицю та проводили клінічну оцінку на предмет виявлення інфекційних та інших захворювань.

Перші кліщі у пташнику були виявлені на 65 день після заселення птиці. Після цього чисельність популяції кліщів поступово підвищувалася до 222 дня. З 124 дня до 222 дня в п'яти заздалегідь визначених місцях збору кліщів було виявлено близько 600 кліщів, які були щільно заселені у поперечках і між кріпленнями годівниць. Починаючи з 150 дня, присутність D. gallinae чинило все більш виражений вплив на птицю, а також і працівників ферми. З цією метою було здійснено обробку кліток та інвентарю препаратом ALFASECT з використанням професійного оприскувача GLORIA 8L під тиском 2 бари і швидкістю подачі води – 50 мл води на м2. Доза препарату складала таку пропорцію: 25 мл продукту розводили у 5 л води у розрахунку на 100 м2. Після двох обробок, в діапазоні через 8 тижнів, кількість кліщів (всі форми) знизилась на 99,3% в порівнянні з чисельністю кліщів до обробки. Слід відзначити, що при проведенні профілактичних заходів щодо боротьби з кліщами, птицю було поміщено до ізолятора (дослідження проводилися компанією Sharda Cropchem Ltd.).

Діючою речовиною препарату ALFASECT є альфа-циперметрин, механізм дії якого пов'язаний із впливом на обмін кальцію в синапсах і натрій-калієві канали комах, порушуючи функції центральної і периферичної нервової системи. Це призводить до надлишкового виділення ацетилхоліну при проходженні нервового імпульсу і загибелі комах. Перевагою даного препарату є те, що він проявляє свою активність навіть у дуже малих дозах (низьких концентраціях).

Ольга Щебентовська, кандидат ветеринарних наук, консультант чеської компанії ТЕКРО