антибіотикорезистентних мікроорганізмів походять із тваринницьких комплексів. Тому, жорсткий контроль використання сучасних антибіотичних препаратів має виключне значення з метою зменшення розвитку антибіотикорезистентності мікроорганізмів та розвитку суперінфекції у людей і тварин.

Сучасне високоінтенсифіковане виробництво продукції тваринного походження потребує зосередження значної кількості особин у обмеженому просторі. Це, в свою чергу, призводить до швидкого розповсюдження та розвитку інфекційного процесу, як бактеріальної так і вірусної етіології. Тваринницькі підприємства України, в більшості випадків, з лікувальною та профілактичною метою застосовують значні кількості антибіотичних препаратів мікробного походження, що використовують і в гуманній медицині для лікування бактеріальних захворювань.

За короткий проміжок часу в умовах підприємств сільськогосподарського призначення розвинулися штами мікроорганізмів, як слабо чутливі, так і резистентні і, на жаль, мультирезистентні до багатьох антимікробних препаратів. Це, в свою чергу, стало вкрай небезпечним для звичайних людей і смертельно для людей з імунодефіцитними станами. Тому, питання антибіотикорезистентності та мультирезистентності виникло ще у далекому 19 столітті, з перших моментів використання антимікробних препаратів грибкового походження.

Створення великих птахівничих комплексів з високою концентрацією поголів'я, обумовлює циркуляцію серед птиці і людей, різних видів мікроорганізмів, в тому числі і мультирезистентних форм збудників кишкових інфекцій Salmonella spp., ентеропатогенних E. coli, Campylobacter spp., так і інших представників сімейства Enterobacteriaceae, які адаптували свій геном не тільки до одного виду антибіотика, але і до цілої групи.

Наукове товариство, досліджуючи ситуацію по антибіотикорезистентності, та зважаючи на останні спалахи інфекцій, які не піддаються лікуванню з використанням антибіотичного резерву прийшло до висновку, що застосування препаратів даної групи необхідно суворо контролювати та обмежувати їх використання. Винести на перший план - профілактичні заходи, які б мінімізували використання усілякого роду антимікробних препаратів, впроваджуючи систему жорсткого контролю використання та закупівлі їх у ветеринарних цілях.

Умовою застосування антимікробних препаратів повинна бути - постановка чутливості до них мікроорганізмів даного виду та використання їх виключно у бактерицидних концентраціях.

Як відомо, Європейський союз відмовився від використання антибіотичних стимуляторів росту з січня 2006 р. З огляду на важливу роль нормального кишкового бактеріального біоценозу для збереження здоров'я, а також для потужного негативного впливу антибіотиків на стан мікроекологічної системи в організмі, була переглянута стратегія підбору антибіотиків і хіміопрепаратів при вирощуванні птиці. Введення біологічно активних добавок у корми дозволило виробникам м'яса, яйця, молочних продуктів вирішити проблему профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту тварин і птиці, а також додати до характеристик своїх продуктів: «вирощено без застосування антибіотиків».

Багато країн вже вжили заходів для скорочення застосування антибіотиків у продовольчому тваринництві. Так, наприклад, з 2006 р. в Європейському союзі заборонено використання антибіотиків для стимулювання росту птиці. Данія у 2006 році заборонила застосування антимікробних препаратів групи фторхінолонів і в 2011 р. обмежила застосування цефалоспоринів в тваринництві у зв'язку зі зниженням чутливості мікроорганізмів до препаратів цієї групи в гуманній медицині. Дані рішення були прийняті на підставі розробленої системи контролю антимікробних препаратів на державному рівні, суворому обліку і систематизації результатів застосування антибіотиків в гуманній медицині і сільському господарстві. Велика роль в цій роботі належала ветеринарним фахівцям.

Статистика великої кількості повідомлень в ЗМІ та наукових публікацій, що з'являються в останні роки, а також масштабних заходів, що проводяться в різних частинах світу, говорять про те, що усвідомлення значущості ризику, якому піддається здоров'я людини в зв'язку з застосуванням антибіотиків у тваринництві, зростає.

Але і цілковита відмова від використання препаратів даної групи призведе до здорожчання собівартості продукції та розвитку неконтрольованих епізоотій, що негативно відіб’ється на продовольчій безпеці країни. Умовою досягнення зменшення застосування цих засобів є суворий контроль не лише залишкових кількостей антибіотиків у товарній продукції, але і метаболітів, продуктів життєдіяльності тварин у процесі їх життєвого циклу на комплексах. Слід регулярно проводити науково виважену ротацію хіміотерапевтичних засобів та максимально оптимізувати технологічні процеси з метою унеможливлення розвитку мікробної резистентності.

Тому, до лікування інфекційних хвороб потрібно підходити системно, шляхом вибору чутливого антибіотика, який пригнічує розмноження патогенного мікроорганізму без порушення функцій організму господаря, що допомагає його захисним силам впоратися з інфекцією.

Хіміотерапевтичний препарат буде ефективним за таких умов:

• при його використанні для лікування або профілактики захворювання, викликаного чутливим до даного препарату мікроорганізмом;
• при досягненні в тканинах його концентрації, достатній для пригнічення росту інфікуючого агента.

Тому, в ідеальних умовах, мікробіологічний аналіз повинен передувати призначенню будь-яких лікувальних засобів. Однак, на практиці, в більшості випадків ветеринарні лікарі починають лікування до отримання антибіотикограм, вибираючи лікарський препарат на підставі оцінки клінічних ознак захворювання. Часто, це і стає помилкою. Важливо пам'ятати, що матеріал для аналізу на чутливість до антибіотика повинен бути зібраний до початку лікування. Бувають ситуації, коли лікарський препарат вибрати важко, оскільки захворювання одного типу можуть бути викликані декількома мікроорганізмами або мікроорганізмами, чутливими до кількох антибіотиків, так що вибір препарату повинен ґрунтуватися на клінічних і фармакологічних даних.

Отже, застосування хіміотерапевтичних препаратів повинно ґрунтуватись на попередньо визначеній резистентності мікроорганізмів до антибіотичних препаратів та використанні не найсучасніших груп антибіотиків, а тих, які використовувались вже раніше.

Щебентовська О.М., к.вет.н., науковий консультант чеської компанії «ТЕКРО»