Сприяють отруєнню недостача легкоперетравних вуглеводiв i мiнеральних речовин у кормах, рiзнi патологiчнi процеси в печiнцi.

При надмiрному накопиченнi амiаку в організмі птиці значна частина його всмоктується в кров, проникає в тканини i клiтини органiзму, де блокує окислювально-вiдновнi процеси. Смерть настає через декiлька годин пiсля поїдання сечовини. На розтинi трупне заклякання добре виражене. У груднiй i черевнiй порожнинах пiдвищена кiлькiсть транссудату.

Кишківник наповнений рiдким вмiстом i газами, якi мають рiзкий запах амiаку.

Слизова оболонка тонких кишок в станi гострого катарального або катарально-геморагiчного запалення.

Печiнка i нирки повнокровнi з ознаками дистрофiї.

Легенi набряклi, в бронхах i трахеї пiниста рiдина.

Пiд епi- i ендокардом, на плеврi, в м'язах, нирках i наднирниках крововиливи.

При гiстологiчному дослiдженнi спостерiгають гiперемiю, зернисту i жирову дистрофiю печiнки та нирок, iнколи гострий серозний гломерулонефрит. При хронiчному отруєннi – дистрофiя та некротичнi вогнища в печiнцi, дистрофічні змiни в нирках.

Щебентовська Ольга, к.в.н., кафедри нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії ЛНУВМ та БТ імені С.З. Ґжицького, науковий консультант ТОВ «ТЕКРО»