Розуміння функції імунної системи птиці дуже важлива для проведення програм вакцинації та серологічного контролю. Функція імунної системи складна, включає в себе діяльність численних типів клітин і хімічних медіаторів. Основне завдання імунної системи полягає в здатності чинити опір руйнівній дії збудників інфекційних хвороб. Головним аспектом діяльності імунної системи є вироблення імунологічної пам'яті, яка дозволяє організму відповідати на повторний вплив певного збудника хвороби та швидку і ефективну імунну реакцію.

Існує два типи імунної реакції - гуморальний і клітинний імунітет. У формуванні гуморального імунітету бере участь фабрицієва (клоакальна) сумка, клітинного - тимус. Гуморальний імунітет пов'язаний з імуноглобулінами (антитілами), що з'являються коли птиця наражається на небезпеку інфікування певним збудником хвороби. Вони виробляються В-лімфоцитами, що продукуються фабрицієвою сумкою. Антитіла здатні нейтралізувати або сприяти нейтралізації специфічних збудників. Клітинний імунітет охарактеризувати важче, оскільки він включає діяльність численних типів різних клітин. Прикладами клітинного імунітету є фагоцитоз і ліквідація патогенних мікроорганізмів макофагами, регулювання імунної реакції клітинами-хелперами, знищення клітин заражених вірусами цитотоксичними регулюючими клітинами.

Потреба птиці в питній воді залежить від віку, породи, продуктивності, температури навколишнього середовища, сезону, вмісту в кормі солей натрію і калію. При підвищеній кількості вуглеводів у раціоні курей, потреба у воді зростає в 3-4 рази. Також, більшу кількість води потребує птиця на початку яйцекладки, а також упродовж усього періоду несучості. Від маси тіла водний резерв становить: у дорослої птиці в середньому 64,1%, у молодих курей в середньому - 62,0%. 

У півнів за добу витрачається близько 10% водного резерву тіла, у курей близько 20%.

КАЛЬЦІЙ (Са) бере участь у багатьох життєво важливих процесах організму. Він необхідний для побудови шкаралупи яйця, формування дзьоба і кігтів, нормального функціонування нервової системи, поперечної та гладкої мускулатури, зсідання крові, активації ферментів і гормонів. Оптимальне співвідношення Са і Р в організмі птиці коливається в середньому 1,25:0,7, але воно може змінюватися залежно від стану здоров'я та виду птиці, віку і продуктивності, в тому числі несучості. 

При зниженні кальцію в крові відзначається зменшення загального білка, виникає ацидозний стан, виснаження, анемія і тетанія. Грудна, стегнова кістка і ребра стають ламкими (остеопороз). Надлишок кальцію в раціоні знижує споживання корму, перетравність жирів, порушує обмін фосфору, магнію, заліза, марганцю та йоду. Тривале надходження завеликої кількості кальцію та його дисбаланс в організмі птиці викликає гіпертрофію щитовидної залози, що завершується підвищенням основного обміну речовин і виснаженням.

З лікувально-профілактичною метою при нестачі Са в якості мінеральної підгодівлі птиці дають крейду або черепашку.