Вітамін Д необхідний птиці для належного обміну макроелементів: кальцію і фосфору, що беруть участь у формуванні нормального скелету та міцної шкаралупи яйця. Він стимулює засвоєння кальцію в кишечнику, впливає на активність остеобластів, діяльність остеокластів і на реабсорбцію кальцію в ниркових канальцях у відповідь на метаболічні потреби в ньому.

Гіповітаміноз Д (недостатність кальциферолу, рахіт) - хронічне захворювання, що характеризується порушенням загального і особливо фосфорно-кальцієвого обміну.

Існує два природніх вітаміни групи Д: ергокальциферол (вітамін Д2) і холекальциферол (вітамін Дз), які є похідними стеролів. Всмоктування в кишечнику і потрапляння в систему кровообігу вітамінів Д відбувається за участю жовчних солей і амінокислоти лецитину. Ендогенний вітамін Дз синтезується в шкірі птиці з його попередника – 7 дегідрохолестеролу, а потім, беручи участь у певних біохімічних реакціях, переноситься спеціальним білком-глобуліном до місця депонування в м'язову або жирову тканину.

У зв’язку з інтенсифікацією галузі птахівництва, виведення нових кросів, завезення птиці з інших країн, виникає проблема специфічних захворювань та відповідний контроль за ними. Ветеринарні лікарі змушені постійно шукати нову інформацію, удосконалювати основні технології та принципи управління, які перешкоджають поширенню інфекціям, оскільки саме вони несуть відповідальність за виробництво м'яса свійської птиці, яєць, курчат і індичат. 

На сьогодні, в сільськогосподарському виробництві спостерігається тенденція до створення великих птахофабрик, скорочення кількості фермерів і корпоративних підприємств. Це стосується, в першу чергу, промислового розведення курей-бройлерів та індиків, коли акцент робиться на ефективність роботи з мінімізацією витрат на виробництво. Успіх, в даному випадку, залежить від використання нових і більш ефективних технологій. Але іноді власники таких підприємств забувають, що важливими є не лише технології виробництва, але і відповідний підхід до годівлі, проведення профілактичних заходів, а також контроль за інфекційними захворюваннями.

Наприклад, при системі підлогового утримання птиці слід ретельніше контролювати кишкові та паразитарні захворювання, приділяти увагу годівлі. Оскільки, економія на якісних, але дорожчих кормах, призводить до

На сьогодні, питання імунодефіцитів є надзвичайно актуальним, особливо у птахівництві і пов’язано це з впливом великої кількості імунодепресантів, до яких належать антибіотики, кокцидіостатики, а також деякі віруси, бактерії та токсини грибів. Виявлення імунодефіцитів поки що залишається на рівні, доступному лише для добре обладнаних лабораторій, тоді коли інформацію потребують практичні лікарі на господарствах.

Найбільш доступним і тим, що виконується в умовах господарства є метод оцінки імунодефіцитів при патологоанатомічному розтині з умовою морфологічної оцінки імунокомпетентних органів.

Діагностику імунодефіцитів у птиці можна здійснювати за станом тимусу, фабрицієвої бурси, а також селезінки з урахуванням інших імунологічних тестів, які дають змогу говорити про гуморальний та клітинний імунітет. При оцінці функціонального стану центральних органів імунітету – тимуса і фабрицієвої бурси патогістологічним методом, слід ураховувати