постійного недоотримання птицею певних вітамінів чи амінокислот, а це призводить до недоотримання живої ваги та яйця.

При будівництві чи реконструкції пташників необхідно звертати увагу на звукоізоляцію, регуляцію освітлення і тепла, що дозволить в подальшому виробничому процесі знизити стрес від перепадів температури навколишнього середовища. А це буде також впливати на продуктивність та краще засвоєння корму. Велике значення має правильний інструктаж людей, які забезпечують контроль за подачею корму, водою та освітленням. Невеликі відхилення від перевірених досвідом схем можуть відчутно впливати на продуктивність птиці як при підлоговому, так і при клітковому утриманні.

Сучасні підприємства, які оснащені новим обладнанням, високо точними приладами з мінімальною кількістю працюючих людей, дотриманням усіх правил біобезпеки та контролем за епізоотичною ситуацією, звичайно, можуть кілька років пропрацювати без проблем з інфекційними чи вірусними захворюваннями. Але, в подальшому, з’являються технологічні порушення утримання птиці, пов’язані, як правило, з постійним фінансовим тягарем на ринку. Виробництво інтенсифікується за рахунок збільшення щільності посадки тварин, недотримання санітарних розривів, економією на засобах дезінфекції та дератизації, преміксах тощо. Це призводить до підвищення інфекційного навантаження господарства. Лікарі змушені застосувати більшу кількість хіміотерапевтичних препаратів, які в свою чергу, пригнічують імунітет птиці та в подальшому сприяють розвитку резистентних штамів мікроорганізмів і появі нових захворювань.

Промислове птахівництво більше не можна вважати якимось місцевим бізнесом, зосередженим в певних регіонах нашої країни. Ним займаються транснаціональні компанії, щодня транспортують продукти в різні населені пункти і ринки України. Через високу вартість та відсутність родинного поголів’я птиці в Україні, наші виробники залежать від європейських компаній. Щоб така система функціонувала гладко й ефективно, щодня здійснюються перевезення яєць для інкубаторів, індичат, курчат, молодки і дорослої птиці по всій країні і за кордоном, а це вимагає переоцінки старих концепцій охорони епізоотичної ситуації в державі. Саме тому, необхідний постійний контроль за тими регіонами світу, звідки імпортують одноденний молодняк. Тому тих, хто приймає рішення в управлінні фермами (власників, менеджерів корпорацій, інспекторів, ветеринарних лікарів), потрібно переконувати в необхідності здійснення постійних профілактичних заходів, застосуванні якісних продуктів, перевазі довготривалої вигоди над миттєвим, одноразовим прибутком. Питання по захворюваності птиці іноді зводиться до простого підрахунку витрат на якісні корми, якісні дезінфікуючі розчини, контроль за проведенням і дотриманням правил біобезпеки. Відповідно до цього визначаються економічні втрати, пов'язані із лікуванням тварин, ліквідацією і збереженням статусу вільного від інфекції господарства. Пізніше, підраховуються витрати, які б пішли на закупівлю, можливо трошки дорожчої, але якісної продукції. Якщо правильно підійти до маркетингу ведення господарства, то іноді економія 100 грн., може завдати шкоди на тисячі гривень.

Основні принципи профілактики захворювань і контроль за ними однакові як для великих підприємств, так і невеликих ферм. Це недопущення контакту робочих виробничого підприємства з домашньою птицею, яка може бути перенощиком тих польових штамів збудників, які «теоретично» викорінені в промисловому виробництві.

Ще одним важливим аспектом у птахівництві є якісна, збалансована годівля. Багато виробників намагаються економити, замінюючи деякі інгредієнти корму більш дешевими, купуючи невідомої якості бленди. Це все, найчастіше, призводить до погіршення росту курчат або до недоотримання ваги дорослої птиці, що в подальшому помилково приписується загадковій або неіснуючій хворобі.

При вирощуванні курей-бройлерів основною ціллю є швидкі прирости з кумуляцією м’язової, а не жирової тканини. В цьому випадку, основним є збалансований корм, який при потребі можна корегувати. Адже, корм високої якості повинен бути не винятком, а правилом! А основною метою ведення сільського господарства, з огляду на великі вкладення капіталу, повинні бути щоденні мінімальні витрати на утримання поголів'я птиці та максимальна продуктивність, яку можна досягнути завдяки правильному підходу та розрахунку економіки господарства.

 

Щебентовська Ольга, к.в.н., кафедри нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії ЛНУВМ та БТ імені С.З. Ґжицького, науковий консультант ТОВ «ТЕКРО»