Проблема персистенції серед поголів’я збудників заразних захворювань є причиною низьких та нерівномірних приростів, зниження конверсії корму, підвищення стресочутливості птиці, погіршення яйценосності, зниження виводимості яєць та біологічної цінності ембріонів. Порушення та збої при проведенні санації птахівничих об’єктів сприяють зниженню загальної резистентності поголів’я та активізують умовно-патогенну мікрофлору, що надалі в рази ускладнює подальшу боротьбу з інфекційними агентами.

Тому розробка правильних схем дезінфекції тваринницьких приміщень і постійний контроль їх якості, що проводяться з метою знезараження птахівничих об'єктів, повинен бути складовою частиною загального виробничого процесу, який здійснюється за планом, складеним відповідно до особливостей технології утримання птиці та термінів санітарних розривів між партіями. План таких робіт повинен передбачати відповідні методи і режими дезінфекції основних виробничих і підсобних приміщень, обладнання, транспортних засобів, спецодягу тощо, а також правильний вибір дезінфікуючих засобів, які підбираються з урахуванням проблеми в господарстві, розрахунку загальної площі об'єктів дезінфекції, обороту транспорту та спецодягу.
При дезінфекції птахівничих об'єктів та обладнання широко застосовують вологий спосіб, при якому водні розчини дезінфектантів використовують шляхом зрошення або у вигляді дрібнокрапельного обприскування, або нанесення піною.

Інший метод дезінфекції – це аерозольний, при якому дезінфікуючі засоби переводяться в туманоутворюючий стан з розміром частинок в дисперсній фазі менше 100 мкм. Для аерозольної дезінфекції приміщень найбільш оптимальними вважаються аерозолі з діаметром часток від 10 до 30 мкм. Більші частинки швидко осідають, а дуже дрібні вилітають з приміщення, через що швидко знижується концентрація розпиленого засобу. При аерозольному способі дезінфекції приміщень відбувається одночасне знезаражування повітря та поверхонь в приміщенні. Цим способом проводять одночасну дезінфекцію та дезінсекцію. Аерозольний спосіб дозволяє знизити витрату дезінфікуючих засобів в 3-5 разів і запобігти корозії металів, оскільки при ньому практично не відбувається зволоження поверхонь. Це, а також більш висока проникаюча здатність аерозолів особливо важливі для сучасних птахогосподарств промислового типу з високим ступенем механізації, при дезінфекції транспорту і важкодоступних місць в приміщеннях, в яких часто скупчується багато пилу і бруду, що є осередками локалізації збудників хвороб птиці.

Перед аерозольною дезінфекцією приміщення герметизують: закривають фрамуги вікон, дверей, люки природної вентиляції, відключають вентиляцію з механічним спонуканням. При аерозольній дезінфекції температура повітря в приміщенні повинна бути не нижче + 15 ° С, відносна вологість повітря не менше 60 %. Експозиція 24 години. Після аерозольної дезінфекції доцільно пташник опечатати і тримати закритим 5-7 днів. Аерозольну дезінфекцію виробничих і підсобних приміщень багатоповерхового пташника проводять одночасно або послідовно, починаючи з верхнього поверху до нижнього. Час експозиції відраховують з моменту закінчення розпилення дезінфектанту на нижньому поверсі.

Перед дезінфекцією птахівничих приміщень проводять їх ретельне механічне очищення в наступному порядку:

• у вільному від птиці приміщенні очищають залишки корму в годівницях і бункерах,
• відключають силову електромережу та вентиляційні установки,
• прибирають переносні прилади та обладнання, стаціонарне обладнання.

Потім на забруднені поверхні приміщення, обладнання, вентиляційні шахти наносять миючий засіб Шифт або Таргет у концентрації 0,5 % на 20-25 хвилин. Після цього змивають його струменем води під тиском.

При цьому слід правильно вибрати послідовність мийки:

• при утриманні птиці в клітках – починають зі стелі, повітроводів, потім калориферні установки, клітинне обладнання, кормові бункери, стіни, підлогу;
• при підлоговому утриманні - стелю, повітроводи, калориферні установки, стіни, годівниці, поїлки, кормові бункери, підлогу.

Забруднені поверхні пультів управління, щитові, світильники, вентилятори та інше обладнання, яке видалити неможливо, протирають щітками, змоченими розчинами дезінфікуючих засобів (GPC8 – 0,5 % концентрації). 

При підлоговому утриманні птиці після вологої дезінфекції слід проводити дезінфекцію повітря препаратами, які у своєму складі мають достатню кількість поверхнево-активних речовин. До таких засобів можна віднести препарат GPC8, який є ефективним відносно вірусів всіх сімейств, більшості видів бактерій і грибів. Повну бактерицидну і фунгіцидну дію 1% та 2% розчин GPC8 проявляє вже при експозиції менше 15 хвилин.

Для дезінфекції систем забезпечення птиці питною водою застосовують йодовмісний препарат ФАМ-30, робочим розчином якого заповнюють всю систему водопостачання. Експозиція 1-2 години. Потім система промивається чистою водою.
Одночасно з дезінфекцією всередині приміщення проводиться дезінфекція зовнішніх стін пташника і навколишньої території на відстані 10 м від стін.

Дезінфекцію автомобільного та іншого транспорту, що використовується для перевезення птиці і кормів поза виробничих зон, слід проводити за межами цієї зони в спеціальних пунктах або на майданчиках з твердим покриттям, які мають стік в каналізаційну систему.

Внутрішньогосподарський транспорт дезінфікують на території виробничої зони, з використанням обладнання для миття та установок для внутрішньої мийки кузовів і автофургонів. Транспорт, призначений для перевезення здорової птиці, обробляють 1% розчином GPC8. Перед дезінфекцією завжди проводять механічну очистку транспорту від забруднень і миють.

Внутрішньогосподарський транспорт, який використовується для перевезення птиці на санітарно-забійний пункт, вивезення трупів і відходів інкубації, дезінфікують після кожного випадку його використання.

Транспорт, призначений для перевезення підстилки, дезінфікують кожного разу після закінчення перевезення (в кінці робочого дня). Використовують 0,5% розчин GPC8.

Не рідше 1 разу на місяць, а також у міру забруднення, проводять ретельне очищення, миття та дезінфекцію бункерів кормовозів. Крім того, бункери кормовозів слід дезінфікувати кожного разу після перевезення кормів, уражених токсичними грибами або патогенною мікрофлорою, які на підставі лабораторних досліджень, визнані непридатними для згодовування птиці. З цією метою можна використовувати 1% розчин GPC8 з експозицією 1 годину. Потім бункер ретельно провітрюють і просушують.

Отже, для розвитку птахівництва, відродження колишніх спеціалізованих комплексів на індустріальній основі, окрім використання генетичного потенціалу кросів і порід птиці, раціональної організації праці та виробництва, впровадження ресурсоощадних технологій виробництва продукції слід розробляти ефективні схеми дезінфекції, а також дотримуватись основних правил біобезпеки з метою недопущення розвитку та поширення інфекційної патології.

Щебентовська Ольга, к.в.н., кафедри нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії ЛНУВМ та БТ імені С.З. Ґжицького, науковий консультант ТОВ «ТЕКРО»