Ветеринарія

Хвороби, технологічні карти обробок.

Отримуйте корисні новини!

Безкоштовно підпишіться та отримуйте нові корисні статті про свинарство раніше ваших конкурентів!
Кокцидіоз Кокцидіоз
П'ятниця, 18 листопада 2016 15:52
  • Залишити коментар

Кокцидіоз – це одне з найпоширеніших захворювань курей, яке завдає значних економічних збитків птахівництву. Викликають його найпростіші паразити, які належать до типу Aplicomplexa, класу Sporozoa, роду Coccidia, родини Eimeriidae. Високого рівня інвазії сприяє напольне утримання птиці та стійкість ооцист, які можуть зберігати життєздатність за сприятливих умов більше 2 років.

Збудниками еймеріозу є 9 видів одноклітинних організмів, проте найчастіше виділяють чотири види еймерій: E. acervulina, E. maxima, E. tenella, E. necatrix, які відрізняються за ступенем вірулентності, локалізацією та репродуктивною здатністю.

Подібно багатьом паразитарним хворобам, кокцидіоз є, в основному, захворюванням молодих тварин. Проте, на жаль, птиця, яка перехворіла еймеріозом, викликаним одним видом, залишається вразливою до інших. Тому, повторні спалахи цього захворювання можуть бути результатом

 

впливу кількох видів еймерій, імунітет проти яких не встиг виробитись. У Eimeria відсутні природні проміжні господарі, проте ооцисти можуть поширюватись механічно різними тваринами, комахами, обслуговуючим персоналом господарства, зараженим обладнанням, дикими птахами і пилом. Зазвичай, ооцисти є стійкими в умовах навколишнього середовища. Тяжкість інвазії, зниження темпів приросту маси тіла тварин, як правило, корелюються в залежності від штаму, кількості проковтнутих ооцист та імунітету птиці.   

Патогістологічні зміни. При легкій інвазії, ураження обмежуються петлею дванадцятипалої кишки, де на поверхні серозної оболонки чітко проглядаються червоного кольору дифузні крововиливи у вигляді «бляшок» (рис. 1). При цьому слизова оболонка спочатку потоншується, набуває блідо-сірого відтінку з водянистим вмістимим. При важкій інвазії у дванадцятипалій кишці можна відзначати ознаки гострого катарального та катарально-геморагічного запалення (рис. 2). 

 Дванадцятипала кишка курей-бройлерів. Дифузні крововиливи у вигляді «бляшок» на серозних покривах

Рис. 1. Дванадцятипала кишка курей-бройлерів. Дифузні крововиливи у вигляді «бляшок» на серозних покривах

 Рис. 2. Дванадцятипала кишка курей-бройлерів. Катарально-геморагічний ентерит

При мікроскопічних дослідженнях тонкої кишки виявляють яскраво виражені альтеративні процеси в слизовій оболонці, які, в меншій мірі, відзначають в м'язовій та серозній оболонці. На ранніх етапах після зараження нестатеві стадії шизогонії першого покоління проникають у верхню частину тонкої кишки, тоді як на четвертий-шостий день після інфікування вже виявляються шизонти другого покоління, а згодом макрогамети і рухливі мікрогамети, які пошкоджують слизову оболонку, руйнуючи верхівки більшості ворсинок дванадцятипалої кишки (рис. 3).

Макрогамети, які розмножуються в ентероцитах ворсинок дванадцятипалої кишки курей-бройлерів. ШИК реакція. Х 400

 Рис. 3. Макрогамети, які розмножуються в ентероцитах ворсинок дванадцятипалої кишки курей-бройлерів. ШИК реакція. Х 400

При інвазії E. tenella найбільш яскраві зміни відзначають у сліпих кишках. Візуально вони значно збільшені, з поверхні - темно-червоного кольору, при розрізі в просвіті міститься геморагічний ексудат (рис.4). 

 Збільшення сліпих кишок за рахунок накопичення  кров’яних згустків

Рис. 4. Збільшення сліпих кишок за рахунок накопичення кров’яних згустків

Найбільшим патогістологічним змінам піддаються ворсинки слизової оболонки. Верхівки їх, у переважній більшості, позбавляються покривного епітелію, десквамовані епітеліальні клітини на різних стадіях деструкції розташовуються в просвіті кишок, оточені слизом, лейкоцитами, а також  поодинокими ооцистами або цілими їх групами (рис. 5). Залежно від інтенсивності інвазії, можна спостерігати, що одні ворсинки повністю або частково зберігають свою морфологічну структуру, тоді як інші – повністю позбавлені епітеліального шару або його фрагменти відшаровуються значними пластами у просвіт кишківника.

 Сліпа кишка. Руйнування верхівок ворсинок (1), вихід ооцист у просвіт кишки (2). ШИК реакція. Х 200

Рис. 5. Сліпа кишка. Руйнування верхівок ворсинок (1), вихід ооцист у просвіт кишки (2). ШИК реакція. Х 200

У основі ворсинок, навколо крипт, також можна спостерігати інтенсивну інвазію ооцистами, а також інфільтрацію лімфоїдними клітинами.

Діагноз. Кокцидіоз найлегше діагностується при дослідженні свіжих трупів птиці. Необхідно обстежувати весь кишковий тракт і застосовувати мікроскоп для виявлення специфічних діагностичних ознак – ооцист. Діагноз (кокцидіоз) ставиться тільки в разі серйозних макроскопічних уражень із обов’язковим підтвердженням гістологічними дослідженнями. 

Профілактика. Повинна ґрунтуватись на комплексі загальних ветеринарно-санітарних та спеціальних протиеймеріозних заходів, дезінвазії пташників та прилеглих території, вакцинації родинних стад, постійного лабораторного контролю вмісту кокцидіостатиків у комбікормах та преміксах, застосуванні підкислювачів. З метою запобігання виникненню кокцидіозу слід розробляти схеми ротації (заміни) кокцидіостатиків, які необхідно проводити через 2-3 цикли вирощування бройлерів.

 

Щебентовська Ольга, к. вет. н. Гірковий Андрій, асистент кафедри паразитології ЛНУВМ та БТ імені С.З. Гжицького

 

 

Прочитано 3259 разів Відредаговано Понеділок, 21 листопада 2016 13:51

Отримуйте корисні новини!

Безкоштовно підпишіться та отримуйте нові корисні статті про свинарство раніше ваших конкурентів!

Залиште коментар

Поля із зірочкою (*) обов'язкові.

Наші партнери

Компанія Tekro

Пошук на сайті

Популярні статті

Контакти

Телефон блогу 1Тел. : (044) 239-17-74

Телефон блогу 2Факс: (044) 239-17-75

Пошта блогу/електронна адресаE-mail: poultry@tekro.ua

Карта проїзду

04071, м. Київ, Україна, вул. Спаська, 5, оф. 60

Зворотній зв'язок