які б володіли швидким та пролонгованим ефектом, при цьому, щоб не виробляли резистентності у членистоногих. Справді, на сьогодні ринок інсектоакарицидних препаратів досить насичений, і саме тому до кожного з препаратів висувають високі вимоги: ефективність, тривала дія проти усіх видів членистоногих, просте застосування, не шкідливість для людей і птиці, а також невисока ціна!

Особливо ефективним і безпечним способом знищення членистоногих, ветеринарні спеціалісти вважають дезінсекцію приміщень для вирощування птиці при санітарних розривах, тобто без птиці в приміщенні.

Проте, інтенсивні темпи ведення птахівництва не завжди дозволяють дотриматись усіх технологічних параметрів і витримати тривалі санітарні «паузи». Крім того, слід пам’ятати, що мухи за рік досить швидко розмножуються і можуть продукувати від 7 до 10 поколінь.

Синантропні мухи відносяться до комах з повним перетворенням у своєму розвитку від яйця, личинки, лялечки та імаго (муха з крилами). На птахофабриках промислового типу при порушеннях очистки посліду створюються сприятливі умови для розвитку і розмноження мух.

Основними місцями їх розплоду є стрічки і канали транспортерів, підлога між батареями, де за сприятливих умов, проходить розвиток преімагінальних фаз мух. Сучасна стратегія боротьби проти мух повинна бути направлена на ліквідацію умов, що сприяють їх розмноженню, а також у знищенні личинок на ранніх стадіях розвитку, профілактичним заходам, спрямованих на недопущення значного збільшення чисельності популяції.

Для успішної боротьби з мухами слід пам’ятати, що їх популяція складається лише на 15 % із дорослих особин, а 75 % - це личинки на різних стадіях розвитку.

Успіх у вирішенні проблем з мухами є тоді ефективний, коли одночасно будуть застосовуватись препарати, які впливають як на личинкові форми, так і на дорослі особини. При цьому завжди слід пам’ятати, що з метою запобігання розвитку резистентності у мух до інсектоакарицидів, необхідно проводити їх ротацію, тобто змінювати не просто комерційні назви препаратів, а діючу речовину різних хімічних груп. 

Мухи відносяться до виду Diptera, підряду Brachicera. Найчастіше зустрічаються види:

• Musca domestica (кімнатна муха),
• Musca autumnalis (польова муха),
• Musca larvipara (живородяща польова муха),
• Musca arnica (сибірська польова муха),
• Fannia canicularis (мала кімнатна муха),
• Stomoxys calcitrans (осіння жигалка),
• Haematobia Stimulans (коров'яча жигалка),
• Haematobia atripalpis (кінська жигалка),
• Liperosia irritans (мала коров'яча жигалка),
• Liperosia titillans (південна коров'яча жигалка) та інші.

Місця виплоду цих мух – фекалії тварин, послід птиці, людини, побутові харчові та кормові відходи, вологі комбікорми.

Сімейство Calliphoridae (сині і зелені м'ясні мухи) - великі і середнього розміру мухи з синім або зеленим з металевим відтінком забарвленням тіла. Місця їх розмноження – трупи, боєнські відходи, м'ясо, свіжа і слабо солона риба, побутові харчові відходи, гнилі овочі і фрукти, фекалії тварин, птахів, людини.

Сімейство Sarcophagidae (сірі м'ясні та трупні мухи) є найбільші, сірого кольору, живородящі мухи з чорними плямами, у вигляді шашкового рисунка на черевці.

Найбільш поширені види: Sarcophaga carnaria, Wohlfahrtia magnifica і інші. Місця розмноження - тканини тваринного походження, фекалії людини, тварин і птахів, побутові та фруктово-овочеві відходи.

Морфо-біологічна характеристика мух

Колір мух, в залежності від виду, сірий, зелений, синій, строкатий, чорний, у деяких видів з металевим відтінком. Величина: дрібні - 3-5 мм, середні - 7-9 мм, великі - 10-14 мм. Голова спереду напівокруглої форми, з фасеточними на боках і трьома парами простих очей на тімені. Антени короткі, трьохчленикові. Хоботок розміщується на нижній частині голови. У не кровосисних мух хоботок лижучого типу - м'який і втягнутий. У кровосисних - колючо-смокчучого типу, твердий, різко виступає спереду голови. Тіло вкрите волосками і щетинками. Дві пари добре розвинених крил, жужальце і три пари волосистих ніг, що закінчуються лапками, прикріплені до грудей. На дистальному кінці лапок є по парі кігтиків і пульвіл (своєрідні присоски), які допомагають мухам пересуватися в різному напрямку по будь-якій поверхні, в тому числі полірованій. Черевце сформоване п'ятьма сегментами, яйцеподібне. Мухи з ротовим апаратом лижучого типу - кімнатні і сині м'ясні мухи зазвичай всеїдні, сірі м'ясні мухи (вольфартова) харчуються ексудатом з ран, виразок, виділеннями з кон'юнктиви, гною, рідиною з фекаліїв, а також нектаром квітів. Мухи з ротовим апаратом колючо-смокчучого типу, як самці, так і самки, харчуються кров'ю.

Розвиток мух, з повним перетворенням, влітку відбувається за 10-30 днів. Протягом життя самки відкладають до 600 яєць або народжують личинок в субстрат з поживними речовинами. В субстраті личинки розвиваються до III стадії, потім там же або перемістившись на сухі ділянки ґрунту, гній, послід, заляльковуються. Личинки і лялечки мух часто виявляють в невпорядкованих гноєзбірниках, в забруднених годівницях. Через 4-7 днів після виходу з лялечок мухи здатні відкладати яйця або народжувати личинок. У фазі імаго, в залежності від температури, вологості повітря і наявності їжі, мухи живуть від кількох днів до двох і більше місяців. Зимують мухи в фазах личинки, лялечки та імаго. Окрилені мухи з'являються в приміщеннях і на вигулах з початком весни - в квітні-травні, досягають максимальної чисельності в другій половині літа і на початку осені. У міру похолодання кількість мух зменшується, з початком морозів вони ще можуть з’являтись в приміщеннях з температурою повітря не нижче 12-16 °С, в яких деякі види успішно зберігають активність протягом усього року.

Мухи - зоотропні та синантропні комахи, які переносять багато інфекцій тварин і птиці, також є забруднювачами продуктів тваринного і рослинного походження, що викликає їх псування і обсіменіння шкідливими мікроорганізмами. Мухи також обумовлюють стреси у птиці, викликають подразнення шкіри та слизових оболонок, особливо в місцях їх пошкоджень. Кровосисні мухи травмують шкіру, можуть переносити понад 63 патогенних мікроорганізмів, в тому числі вірус хвороби Ньюкасла, грипу, віспи, аденовіруси, збудників тифу і чуми людини, сибірки, бруцельозу, паратифів, кокцидіозів, гельмінтозів, бореліозу, спірохетозу тощо.

Саме тому, для боротьби з комахами необхідно розробляти комплексні програми захисту, які повинні включати:

• дезінфекцію інвентарю;
• обробку навколишнього середовища (дезінфекція + дезінсекція);
• обробка тварин.

Як вже зазначали раніше, для знищення окрилених мух використовують інсектицидні препарати, розчинами яких зрошують поверхні обладнання і місця скупчення мух або розпилюють в формі аерозолів в приміщенні. Використовують також різні отруєні приманки для комах.

Для ефективної боротьби з мухами, компанія Текро пропонує інсектоакарицидну програму, яка включає препарати для боротьби з личинками (МАГГОТЦ ГР), де діючою речовиною є циромазин, що впливає на метаболізм хітину у період линьки личинок, гальмує розвиток кутикули, внаслідок чого припиняється ріст личинок, а також призводить до їх загибелі.

Для двокрилих комах рекомендує застосовувати препарат СОФАСТ ГР, де діючою речовиною є імідаклоприд, який належить до групи хлорнікотинілових сполук, що має виражену контактно-шлункову інсектицидну дію щодо літаючих та повзучих комах. Як антагоніст нікотинацетилхолінових рецепторів, імідаклоприд викликає гіперполяризацію мембрани нервових волокон комах, що призводить до тривалого відкриття натрієвих каналів, переривання передачі нервових імпульсів, паралічу та загибелі комах.

Ефективність використання Софаст Гр проти мух у тваринницьких приміщеннях (пташник) з середнім санітарним станом

Для досягнення кращого ефекту дезінсекції, місця, де наносили препарат Софаст Гр щоденно зволожували.

Ольга Щебентовська, к.вет.н., консультант чеської компанії «ТЕКРО»