Основи повноцінної годівлі

Основи годівлі, раціони, поживність речовин.

Отримуйте корисні новини!

Безкоштовно підпишіться та отримуйте нові корисні статті про свинарство раніше ваших конкурентів!
Понеділок, 29 травня 2017 18:37
  • Залишити коментар

КАЛЬЦІЙ (Са) бере участь у багатьох життєво важливих процесах організму. Він необхідний для побудови шкаралупи яйця, формування дзьоба і кігтів, нормального функціонування нервової системи, поперечної та гладкої мускулатури, зсідання крові, активації ферментів і гормонів. Оптимальне співвідношення Са і Р в організмі птиці коливається в середньому 1,25:0,7, але воно може змінюватися залежно від стану здоров'я та виду птиці, віку і продуктивності, в тому числі несучості. 

При зниженні кальцію в крові відзначається зменшення загального білка, виникає ацидозний стан, виснаження, анемія і тетанія. Грудна, стегнова кістка і ребра стають ламкими (остеопороз). Надлишок кальцію в раціоні знижує споживання корму, перетравність жирів, порушує обмін фосфору, магнію, заліза, марганцю та йоду. Тривале надходження завеликої кількості кальцію та його дисбаланс в організмі птиці викликає гіпертрофію щитовидної залози, що завершується підвищенням основного обміну речовин і виснаженням.

З лікувально-профілактичною метою при нестачі Са в якості мінеральної підгодівлі птиці дають крейду або черепашку.

Перевищення норми Са в раціоні сприяє підвищенню міцності кісток у молодих курчат, але знижує ефективність використання корму і приріст живої маси. Це, можливо, зумовлено впливом Са на кислотність кишечника. Відставання курчат у рості, яким згодовували корм з високим вмістом Са, може бути пов'язано зі зниженням кількості інших мінеральних речовин. Перевищення дози Са в раціоні молодих курчат допустимо, якщо одночасно в ньому міститься більше, ніж зазвичай, інших мінеральних речовин.

ФОСФОР (Р) в організмі птиці частіше знаходиться в зв'язаному стані, але бере участь у багатьох обмінних процесах. При нестачі фосфору в раціоні курей порушується обмін Са і розвивається остеопороз, знижується несучість, стоншується шкаралупа яєць і погіршується виводимість курчат.

Дефіцит фосфору у індичат супроводжується слабкістю ніг, викривленням костей і розм'якшенням дзьоба.

У віці до 20 тижнів смертність птиці може досягати 13%. У дорослих індичок знижується несучість і виводимість індичат. У гусенят при нестачі фосфору відзначається затримка розвитку і рахіт.

З лікувально-профілактичною метою в раціон птиці вводять дикальційфосфат, природні фосфати, кісткове борошно. Вміст фтору в кормосуміші не повинно перевищувати 0,6%.

НАТРІЙ (Na) і ХЛОР (Сl) тісно взаємопов'язані між собою, тому зумовлена з ними патологія розглядається як порушення обміну кухонної солі. Натрій, зазвичай, міститься в кормах в достатній для організму кількості, тому захворювання, зумовлені його дефіцитом, виникають як дефіцит порушення резорбції натрію в шлунково-кишковому тракті птиці.

Нестача в організмі хлору зустрічається при згодовуванні птиці антібіотиків у вигляді калієвих і натрієвих солей.

При нестачі натрію затримується ріст курчат, у дорослих курей знижується несучість і маса яєць, погіршується якість шкаралупи, можливий канібалізм (розкльови).

При нестачі хлору сповільнюється розвиток курчат, можливі спастичні явища і паралічі. При гострому дефіциті хлору смертність до 54%.

КАЛІЙ (К) особливо необхідний для молодняка птиці. Нормальний вміст калію в кормі 0,4-0,5%.

МАГНІЙ (Mg) до 70% знаходиться в зв'язаному стані в складі кісток. Через 4-5 днів після початку утримання курчат на раціоні без магнію відзначається втрата апетиту, затримка росту, порушення опіреності, аритмія, тремор, атаксія. З'являються некоординовані рухи, конвульсії, і потім, птиця гине з ознакою сильного виснаження і відкладенням солей Са в нирках і серці.

Потреба магнію, що надходить в організм з кормом, становить: у курей 0,02-0,04%, у курчат 0,05%. Перевищення в раціоні кількості магнію призводить до дефіциту в організмі кальцію.

При наявності в раціоні магнію більше 7% у курчат розвивається пероз (викривлення суглобів і кісток), рахіт, у курей відзначається підвищена збудливість, діарея, зниження несучості, поява яєць з тоненькою скарлупою.

СІРКА (S) бере участь в багатьох обмінних процесах. В організмі основна кількість сірки пов'язано з амінокислотами - цистином і метіоніном. Недостатність сірки супроводжується поганим формуванням пера, порушенням формування хрящів скелета.

ЗАЛІЗО (Fe) - найбільш необхідний елемент, що бере участь в процесі кровотворення, засвоєнні Са і Р. При нестачі заліза відзначається анемія гребеня і сережок. Патологоанатомічно відзначають збільшення в розмірі нирок, з чітким малюнком канальців, наявністю в них субкапсулярних крововиливів. Селезінка бліда, зменшена.

Потреба в залізі для птиці 20-60 мг/кг корму. При передозуванні заліза більше 250 мг/кг корму молодняк погано розвивається, в м'язовому шлунку знаходять ерозії.

МІДЬ (Сu) в традиційних кормових раціонах знаходиться в достатній для птиці кількості. Потреба птиці в міді становить 2,0-8,5 мг/кг корму. При недостатності міді молодняк відстає в розвитку. Відзначається анемія слизових оболонок, дерматози (лущення епідермісу), рідше депігментація пір'я, пероз, потовщується хрящова ділянка кісток.

У індичат зустрічаються численні підшкірні крововиливи. При отриманні птиці в раціон міді більше 300 мг/кг корму спостерігається зелено-блакитне забарвлення зоба, гіперемія і ерозії слизової оболонки залозистого шлунка, виразки під кутикулою м'язового шлунка.

ЦИНК (Zn) є одним з компонентів ряду ферментів (дегідрогенази, пептидази, естерази) або виконує функцію активатора ферментів (лецитинази, аргінази, деяких пептидаз). В організмі птиці цинк виконує структурну і каталітичну функції, стабілізує структуру ряду макромолекул. Крім вітаміну Е цинк відіграє певну роль у функціонуванні клітинних мембран і підтримці їх цілісності. Потреба птиці в цинку зростає при надлишку в раціоні кальцію і при підвищеній несучості, а також залежить від співвідношення різних компонентів раціону.

При нестачі цинку в організмі ссавців гальмується синтез ДНК, знижується активність тимідинкінази і ДНК-полімерази, погіршується клітинний імунітет. У курчат відзначається порушення функції епітелію шлунково-кишкового тракту, затримка розвитку молодняка, дерматози (лущення епітелію), крововиливи в підшкірній клітковині, погана опіреність молодняка і депігментація пера, можливий пероз. Спостерігається уповільнення формування яєчників і сім'яників, у несучок - зниження несучості, погіршення (витончення) шкаралупи яєць, підвищена ембріональна смертність. У ембріонів розвивається викривлення хребта, потворність голови, набряки, аномалії розвитку головного мозку, очей та інших органів. Недостатність цинку впливає на функцію тимуса, знижує активність системи комплементу, обумовлюючи інактивацію її компонентів і обмежуючи формування стабільних комплексів комплементу. Цинк необхідний для підтримки оптимальної концентрації вітаміну А в плазмі крові. У свою чергу, вітамін А регулює надходження цинку в організм.

ЙОД (І). В організмі птиці знаходиться, в основному, в щитовидній залозі, у несучок - в яєчнику. Потреба курей в йоді залежить від віку, темпів росту організму, функціонального стану залоз внутрішньої секреції. Потреба в йодованій кухонній солі, яка надходить з кормом (в мг/кг) становить: для курчат 0,3, курей-несучок 0,5, фазанів і перепелів 0,3 мг/кг. Введення в раціон курей калію йодиду (КІ) в дозі 20 мг на 1 кг корму підвищує несучість курей і знижує випадки жовткового перитоніту. Оптимальною дозою калію йодиду для курчат є 0,2 мг, для курей - 5,0 мг на добу. З кишечнику йод надходить в кров у формі йодиду. Йод необхідний для нормального розвитку ембріонів. При нестачі йоду птиця виснажена, має погане, часто депігментоване оперення, виводимість курчат і темпи росту молодняка низькі, відзначаються дистрофічні зміни в яйцепроводі.

МОЛІБДЕН (Мо) - молібден у вигляді його солей легко всмоктується в кишечнику птиці, але цьому можуть перешкоджати деякі речовини, наприклад, соєвий протеїн.

Потреба птиці в молібдені становить 0,11-0,24 мг/ кг корму. В організмі молібден знаходиться в зв'язаному стані з флавопротеїнами. Виділення молібдену відбувається, як правило, через нирки.

При нестачі молібдену сповільнюється ріст молодняку, знижується жива маса дорослої птиці, погіршується якість оперення, розвиваються дерматози (лущення епітелію), висип на шкірі стегна і попереку, патологія стегнових кісток.

МАРГАНЕЦЬ (Мn) - необхідний птиці для нормальної функції залоз внутрішньої секреції. Потреба в Марганці для курчат становить (мг/кг корму): для курчат - 50, для курей - 30. Нестача в раціоні курчат і курей марганцю супроводжується виснаженням, атаксією, затримкою розвитку скелета і хрящів. Птахи часто стоять, широко розставивши ноги, зустрічається пероз і деформація трубчастих кісток, шкаралупа яєць витончена, молодняк розвивається погано. Знижується несучість і виводимість курчат.

КОБАЛЬТ (Со) - необхідний для кровотворення та інших функцій організму. При його недостатності відзначають зниження апетиту, зменшення кількість гемоглобіну і розвиток анемії, порушується функція щитовидної залози, виникає ламкість пера, знижується несучість.

ХРОМ (Сг) - важливий для життєдіяльності організму птиці. При його нестачі сповільнюється ріст молодняка, порушується щільність шкаралупи, можуть відзначатись конвульсії і судоми.

СЕЛЕН (Se) - мікроелемент широкого спектру дії, за характером подібного до вітаміну Е. Зазвичай, його вміст у раціоні повинен бути 0,2-0,3 мг/кг корму, але потреба в селені значно змінюється в залежності від складу раціону і якості окремих його компонентів. Типовою для нестачі селену є кормова (аліментарна) енцефаломаляція. Зазвичай вона виникає при 100-кратній недостатності селену в раціоні. Селенова недостатність супроводжує ексудативний діатез у вигляді випоту жовтуватої або зеленуватої в'язкої рідини в підшкірну клітковину потилиці, стегна, живота. Іноді діатез приймає геморагічний характер. Печінка збільшена. Розвивається білом’язова хвороба, особливо у індичок і качок, опірення погане. Трапляються набряки суглобів, порушення формування хрящів, птиця стоїть з широко розставленими ногами.

В організмі птиці макро- і мікроелементи знаходяться в складному синергічно-антагоністичному взаємозв’язку. Велике значення має кількісне співвідношення мікроелементів. Наприклад, при підвищеному вмісті молібдену в кормах розвивається недостатність міді. Навіть в малих дозах мідь і марганець володіють різною нейротропною дією, марганець збільшує збудливість периферичної і центральної нервової системи, а мідь пригнічує. Є біологічний антагонізм між молібденом і міддю, молібденом і фтором, кобальтом і магнієм, хромом і йодом, міддю і цинком. При введенні в організм міді відкладення Са збільшується до 12-22%, фосфору до 11-15%.

Фізіологічний синергізм добре виражений в процесі кровотворення, в якому беруть участь кобальт, марганець, цинк, залізо, мідь, нікель. Кобальт, залізо, мідь підсилюють утворення гематитину і глобіну, сприяють збільшенню живої маси птиці. Марганець, кобальт, мідь, залізо, цинк і йод стимулюють опірність організму до захворювань. Ріст і розвиток птиці покращують кобальт, мідь, марганець, цинк. Дуже важливим є фізіологічно обумовлене кількісне співвідношення мікроелементів у кормах.


Щебентовська Ольга, к.в.н., кафедри нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії ЛНУВМ та БТ імені С.З. Ґжицького, науковий консультант ТОВ «ТЕКРО»

Прочитано 257 разів Відредаговано Понеділок, 29 травня 2017 19:44
Більше в цій категорії: « Отруєння сечовиною

Отримуйте корисні новини!

Безкоштовно підпишіться та отримуйте нові корисні статті про свинарство раніше ваших конкурентів!

Залиште коментар

Поля із зірочкою (*) обов'язкові.

Контакти

Телефон блогу 1Тел. : (044) 239-17-74

Телефон блогу 2Факс: (044) 239-17-75

Пошта блогу/електронна адресаE-mail: poultry@tekro.ua

Карта проїзду

04071, м. Київ, Україна, вул. Спаська, 5, оф. 60

Зворотній зв'язок