Інтенсивний розвиток птахівництва та виникнення різноманітних ризиків, пов’язаних із високим мікробним навантаженням, вакцинаціями та годівлею, часто негативно впливають на економіку птахокомплексу. 

Рентабельність кожної ферми безпосередньо залежить від високої якості та точно збалансованої годівлі, якісної води, дотримання норм посадки птиці на квадратний метр, умов експлуатації технологій, що обумовлено відповідним кліматом тощо. Окрім відповідної вентиляції, необхідно підтримувати відносну вологість та вміст аміаку в повітрі на низькому рівні. Однак оптимізація використання генетично встановленої ефективності ускладнюється мікробним середовищем, тиск якого збільшується пропорційно до концентрації птиці, тривалості їх перебування та часу, за який вона вирощується у одному приміщенні. "Інфекційний тиск" під час вирощування бройлерів вже на п'ятому тижні життя становить 1x10⁶ різних мікроорганізмів на кожному кубічному метрі повітря, які осідають в дихальних шляхах. Крім того, у випадку утворення біоплівки у системі водопостачання відбувається колонізація ентеробактеріями шлунково-кишкового тракту. Саме такі, на перший погляд, непомітні для нас фактори призводять до пригнічення імунітету і, як наслідок, втрати ефективності, збільшення конверсії, а іноді і високої смертності тварин.